ГОРИ

Я побував приблизно у 40походах і підкорив десь біля 30вершини, це так приблизно. Ніколи не мав за мету підкорити, якомога більше вершин, ходив в гори бо мені це було в кайф. Тому з шести двохтисячників України був лише на чотирьох (Говерла, Беребенескул, Піп Іван Чорногірський, Петрос), проходив повз (Гутин Томнатик і Ребра), але не було мети їх підкорити, можливо ще колись побуваю на цих вершинах.

Перший мій похід був у 2003році це була г.Петрос (2020м.), попали на туманну погоду тому насолодитись Карпатами у всій красі не вийшло, можливо, тому мені гори не зайшли, а може й тому, що був ще досить малим, то кайфу я ніякого від того не отримав.

І якось так співпало, що у 2008 саме г.Петрос була також першою вершиною на яку я робив спробу піднятись з велосипедом, до підніжжя піднявся, але саму вершину травеснув, правда через чотири роки я, все таки, там був з велосипедом. Саме цей похід був тим, після якого мене накрило горами, погода була крута, караєвиди гір космічні, було все для того, щоб полюбити гори, це я і зробив.

А от в липні 2011 мій друг Вітя Мельничук запропонував піти в трохденний похід Східними Горганами (г.Хом’як-г.Синяк-г.Малий Горган) саме після цього я почав все більше і більше ходити в гори.

У вересні того ж року підкорив г.Говерла (2061м) але піднявся туди з велосипедом, моя най неулюблініша гора, тому що це найвищий мусорник на території України, все через те що всякі мудаки, які приїжають машиною на Заросляк беруть з собою якийсь там рюкзак чи пакєт в який полюбому треба взяти пиво або чвертку, щоб випити на вершині, бо підкорило найвищу гору України, потім ці мудаки там випивають то пиво і звісно воно ж не дурне ту бутилку вниз нести лишу тут на горі, або просто кину вниз я ж сильний, я Говерлу підкорив. Якщо ти таке робив і зараз ти читаєш цей текс то знай ти мудак і через таких людей там срач завжди і навіть незважаючи на те, що волонтери час від часу зносять то сміття вниз, всерівно мудаків менше не стає.

У січні 2012року ми з Вітьою Мельничуком і Василем Ільковим пішли у свій перший зимовий похід на г.Хом‘як (1542м), день перед тим і того ж дня насипало дуже багато свіжого снігу десь 40см, йшлось дуже важко і враховуючи те, що з Хом‘яка любить зійти лавина ми вирішили на вершину не підніматись.

У липні того ж року вперше пройшов Чорногірський хребет. Чорногора по своєму красива і кардинально інша ніж Горгани у цьому весь кайф гір, що вони бувають зовсім різні.

З кожним роком ми хотіли побачити більше і більше наших Карпат, тому у липні 2013 пішли в трьохденний похід Центральними Горанами (г.Боревка-г.Лопушна-г.Сивуля Велика-г.Сивуля Мала), сподобався цей маршрут тим, що людей тут набагато менше ходить ніж на Хом‘як чи Говерлу, і сюди ходить більше дійсно туристів, а не пакєточників з пивком.

Потім у серпні був похід з найбільшою кількістю людей (13чоловік), яку я з Вітьою Мельничуком вели, йшли всі хто хотів, це був жестяк, після того таким більше не страдав, ходив тільки з тими хто кайфує від походів.

У липні 2014року ми продовжили розширяти Карпати для себе, тому чотирьох денний похід по Свидовцю був тому підтверженням (г.Близниця-оз.Догяска-г.Геришаска-г.Братківська Велика), саме в цьому поході я побачив перше море з хмар, це було дуже круто, прям космічно, хто бачив таке розуміє які це відчуття. Свидовець мені дуже сподобався тому через місяць ми знов туди вернулись.

У лютому 2015 був трьохденний зимовий похід г.Петрос, скажу зразу після того зимою більше у гори не ходив, зрозумів всю небезпеку зимових гір, те що завжди потрібно брати хоть одну палатку на всіх хто йде, по снігу в коліно дуже важко йти, те що день набагато коротший ніж літом і якщо місяць не світить то ти просто не бачиш куди ти йдеш, скажу так мандраж лапав нормальний, але все закінчилось добре.

Потім було ще декілька походів, останній був двохденний похід у жовтні 2019 (г.Довга-пол.Плоска), дуже класне місце один з найкращих заходів сонця які я бачив був саме в цьому поході.

І на завершення розкажу про три місця, які мені найбільш довподоби, бо про найбільш не улюблену Говерлу вже писав.

1. Гора Кукіль (1539м.), ну з самої гори ви нічо не побачити крім ялинок з усіх сторін, а от полонини біля цієї гори є гарні, з них відкриваються дуже круті краєвиди один з яких це Чорногірський хребет як на долоні, одні з найкращих сходів і заходів сонця які я бачив саме тут.
2. Хребет Свидовець, багатьом він не подобається через те, що по цілому хребту можна проїхатись машиною, але озера і самі гори мені дуже подобаються.
3. Полоника Явірник, місце де хочеться просто розстелили карімат і дивитись на гори, а ввечері на нічну Яремчу.